Методологія дослідження
Компанії: ПриватБанк, Альфа-Банк, Креді Агріколь Банк, Райффайзен Банк Аваль, ДТЕК, WOG, Vodafone Україна, Київстар, lifecell, Нова Пошта, McDonald's Ukraine, Comfy, Eldorado, Сільпо, АТБ-маркет, Coca-Cola HBC Ukraine, Roshen, Bayer, Фармак, Дарниця.
Перша хвиля дослідження обмежувалася 20 компаніями. Всі вони входили в рейтинг найкращих роботодавців 2018-2019 років за версією профільного порталу з пошуку роботи grc.ua.
Оскільки 68% українців черпають новини з соціальних мереж (49% з Facebook), в основу дослідження покладений аналіз акаунтів співробітників компаній саме в Facebook.


Акаунти для аналізу обиралися випадковим чином по 50 працівників кожної компанії. Для однорідності вибірки, в аналіз були взяті акаунти, які відповіли таким критеріям:
  • не бот
  • відкритий аккаунт
  • регулярне ведення акаунту
  • в акаунті є відмітка, що людина працює в компанії, яку аналізуємо
  • людина не займає керівні посади в центральному офісі
  • людина не працює в комунікаціях

Акаунти відбиралися вручну, навченими аналітиками. Вони методом сніжного кому знайшли понад 3000 акаунтів та відібрали з них 1000 для аналізу (50 в кожній компанії). Потім ця база пройшла подвійний контроль двома незалежними супервайзерами, було відсіяно 18%, їх замінили та сформували фінальну базу.
Додатково добиралася регіональна вибірка:
  • до мінімум 150 респондентів у кожному з регіонів (Захід, Центр, Північ, Південь). Схід — 93 (найменша присутність співробітників великих компаній).
  • до мінімум 70 респондентів у кожній з областей (Львівська, Дніпропетровська, Одеська) та м.Києві. Харківська область — 61.

Аналіз публікацій акаунтів проводився вручну та з допомогою системи SemanticForce. Період аналізу: січень-червень 2020.
Додаткова інформація по Україні:
  • на сторінки яких медіа та інформаційних пабліків підписані співробітники
  • чи взаємодіють співробітники компаній зі знаковими фейками
В рамках дослідження вивчалися такі порушення інформаційної гігієни по всій Україні в розрізі компаній:
  • поширення фейків (в тч фейків, які були промарковані ФБ)
  • проходження тестів / ігор, які крадуть дані
  • публікацію матеріалів з сайтів та пабліків сміттярок
  • публікацію маніпулятивних матеріалів з перекрученими клікбейт заголовками
  • частота постингу (свідчить про рівень фільтрації інформації)
  • чи публікують співробітники інформацію про компанії в яких працюють та з якою частотою

В рамках дослідження вивчалися такі порушення інформаційної гігієни на рівні регіонів:
  • поширення фейків (в тч фейків, які були промарковані ФБ)
  • проходження тестів / ігор, які крадуть дані
  • публікацію матеріалів з сайтів та пабліків сміттярок
  • публікацію маніпулятивних матеріалів з перекрученими клікбейт заголовками
  • частота постингу (свідчить про рівень фільтрації інформації)
  • чи публікують співробітники інформацію про компанії в яких працюють та з якою частотою

Дане дослідження пілотне. В ньому ми ставили за ціль зрозуміти чи є проблема інформаційної гігієни в українських великих компаніях. Проблема є і ми будемо її далі досліджувати, удосконалюючи методологію.

В рамках пілоту ми також вивчали доступність збору та аналізу даних на основі акаунтів Facebook. В даному дослідженні є зміщення вибірки через відбір більш доступних одиниць спостереження з активними зв'язками всередині компанії. Пілот показав, що потрібно збільшувати число точок входу в кожну компанію через високу схожість в характеристиках акаунтів однієї компанії. Але велику диференціацію між компаніями, які повинні бути схожі.

Гіпотези подібності/відмінності потребують більшої вибірки та збільшення точок входу в одну компанію.

Ці та ряд інших коректив ми внесемо в методологію наступного дослідження для отримання більш валідних та репрезентативних даних для аналізу.
Made on
Tilda